«Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни»

25 листопада Україна згадала найтрагічнішу дату у своїй історії – 85-річчя Голодомору 1932-1933 років. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною навис страшний штучний голодомор.

       Вшанування жертв голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Бібліотеки Ямпільщини постійно приймають активну участь в акціях вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

      Зворушливо пройшов  у Ямпільській центральній районній бібліотеці вечір-реквієм  «Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни».

Ведучі – бібліотекарі  Наталія Мудрик та Ольга Патік ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії.

       Учасники заходу – учні 10 –го класу ЗОШ І-ІІІст. №1 Боргула Юлія, Білінський Валентин, Гуменна Ганна, Хлопчик Діана та Сінчак Марія зворушливо читали сумні рядки поезії про голодомор.

      Для присутніх було презентовано медіа-вернісаж «1932-1933рр.: стежками болю й мук».

       З особливою увагою присутні слухали розповідь директора Ямпільського телерадіомовного комітету Гречанюк Олени Миколаївни про голод на Ямпільщині. Вона  наголосила, що довгий час ця жахлива сторінка в історії України замовчувалася і тільки в кінці XX століття з’явилися перші публікації, дослідження, почався запис спогадів очевидців, видання збірок архівних документів, спогадів, увічнення пам’яті жертв Голодомору. Олена Миколаївна запросила молодь взяти участь у проекті Ямпільського телерадіомовного комітету «Візуальна історія Ямпільщини», де збираються відео та аудіо матеріали, документи та світлини про історію нашого краю, зокрема про голодомор.

        На закінчення заходу бібліографом-краєзнавцем Значківською Н.І.  був проведений огляд літератури біля книжкової виставки «Над білим янголом скорботи – незгасний духу смолоскип», під час якого ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки Голодомору в Україні, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї.

       Пам‘ять про знищених і невинно убієнних має об’єднати у великій скорботі всіх, хто любить Україну, незалежно від національності і мови спілкування, віросповідання чи місця проживання – тобто весь український народ.