29.08.2019

Україна вшановує пам’ять захисників України

29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. 
Відповідний указ було підписано Президентом України Володимиром Зеленським. 
Про це глава держави оголосив під час урочистостей із нагоди святкування Дня Незалежності України.
“Сьогодні тут присутні родини загиблих військовослужбовців та учасників добровольчих формувань. Із метою гідного вшанування їхньої пам’яті підписано указ про встановлення Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, та відзначення його щорічно 29 серпня”, – зазначив Президент.
Як відомо, 29 серпня 2014 року розпочався вихід українських військових з оточення під Іловайськом на Донбасі. Регулярні частини збройних сил Росії, що вторглися до України, обстріляли коридор, яким, за домовленістю, мали виходити українські бійці. За офіційними даними, тоді загинули 366 українських військових і правоохоронців, 429 були поранені, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти.

ІЛОВАЙСЬК. 5 РОКІВ ТРАГЕДІЇ 
Іловайський котел – найстрашніша трагедія в історії сучасної України. Розслідування цієї провальної операції досі триває. До сьогодні жоден генерал та військовий командувач не може взяти на себе відповідальність за накази, відсутність наказів, загалом командування Іловайською операцією.
Українці повинні усвідомити і пам’ятати масштабність цієї трагедії! Кожен громадянин країни зобов’язаний вшанувати пам’ять про загиблих патріотів нашої держави!
«Замкнуті в смертельнім котлі бійці просили допомоги. Дзвонили рідним і благали достукатись до влади, аби прислала необхідне. Не нарікали, не плакали, сумували за загиблими, шкодували поранених і вірили, що обіцяна допомога близько.
В слухавці було чути, як лютують ворожі ГРАДи, крики поранених, незрозумілі команди, запитання, на які рідні не знаходили відповіді. В голосі, відчувався відчай і втома.
Безнадія і прощання, розуміння безвихідної ситуації, бажання жити, усвідомлення зради і того, що допомоги не буде. Телефони не відповідали. У небі було тісно від молитви. Ріки стали повноводними від сліз. Гонили думки про смерть рідних, благали Господа врятувати їх…»
В котлі горіли людські долі, так і не дочекавшись допомоги. Вічна пам’ять Героям Іловайська…. Вічний сум… Світла пам’ять… Пекучий біль на серці всіх не байдужих людей. Але це ж осиротілі діти. Вдови дружини. Батьки у довічній скорботі. Герої не вмирають… В бою за перемогу вони здобули собі вічне життя… Вічна Пам’ять… Співчуття рідним…
Світлина з допису Лісова пісня у групі Країна наша Україна.

Поділись з ближнім:

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація пароль